Жанр – казка (віршована літературна)

Тема: зображення країни, пригніченої тираном, який змушує людей страждати.

Ідея: засудження жорстокості та тиранії, уславлення народних героїв, які мають мужність кинути виклик владі.

 Основна думка – любити життя, виховувати оптимістичне ставлення до життя, повагу до людей;

Проблематика: погляди людини на життя, «світ належить оптимістам, песимісти – тільки глядачі».

Головні герої твору «Цар Плаксій та Лоскотон»:
Цар Плаксій – король країни Сльозолий, наказував, щоб плакали всі діти, бо йому це подобалося. Погрожував тому, хто всміхається. Віддавав наказ гвардії, щоб шмагала тих, хто сміявся. Не любив Лоскотона. Видавав накази проти Лоскотона. Полював за  ним. Мріяв встановити віковічне царство сліз. Хвастливий.

Дядько Лоскотон – добрий, має теплу і щиру вдачу. Розважає дітей, приносить сміх. Незважаючи на погоду, приходить до голодної малечі. Не боїться царя Плаксія. Його люблять люди.

​

Чому навчає твір? Сильний не той, хто цар, а той, хто має багато друзів. Лоскотон, мабуть, не може не подобатись. Він несе дітям сміх і радість, звеселяє і розважає їх. Казка В. Симоненка вчить, що сміх робить життя довшим, а позитивні емоції завжди перемагають смуток.

Художні засоби
Епітети для характеристики Лоскотона: добрий, має теплу і щиру вдачу, у нього накидка сіра, розмальована торбина, лагідні пальці, лоскотливі м’якенькі вуса, голосний та щирий сміх.

Епітети для характеристики Плаксія: живе в країні Сльозолий, в його країні голодна малеча. У нього донька Нудота висохла, слуга Макака бридкий, лукавий, поет в його країні гладкий

Метафори: І усім приносив сміх.

Порівняння: Голова його мов бочка. Очі ніби кавуни