Музей-кабінет у приміщенні колишньої
черкаської газети «Черкаська правда»
Експозиція музею знаходиться в колишньому кабінеті поета. Добірка експонатів покликана відтворити життєвий шлях та представити творчість Василя Симоненка. До уваги відвідувачів представлені особисті речі письменника, фотографії, документи, листи, які він одержував та відправляв, працюючи у відділі кореспонденції газети «Черкаська Правда». У музеї є особисті речі Василя Симоненка, передані його мамою - плащ, капелюх, ручка, книги.
У музеї-кабінеті знаходяться рукописи автора, його твори, записник з робочими записами, заява письменника на вступ до спілки письменників України. Цікавими також є фотографії, зроблені його колегою-фотографом газети І. Осадчим. Інтер’єр кімнати відновлено відповідно до того часу, коли тут трудився сам Василь Симоненко. У приміщенні редакції колишньої газети «Черкаська правда» (нині «Черкаський край») від липня 1957 року по березень 1960 року працював Василь Симоненко Працівники музею віднайшли і зробили доступні широкій публіці робочі предмети поета, якими він користувався працюючи тут.
Кімнату-музей було відкрито 8 січня 1998 року до дня народження письменника. В період від липня 1957 по березень 1960 року В. Симоненко працював у цьому приміщенні. На щастя, вдалося зібрати і вберегти колекцію музею, і таким чином передати пам’ять про видатного шістдесятника майбутнім поколінням. На теперішній день музей функціонує як філія Черкаського обласного краєзнавчого музею Музей знаходить в історичній будівлі по вулиці Хрещатик, 251. Час роботи: музей відкритий для відвідувачів з 10:00 до 18:00 щодня, крім понеділка та п’ятниці
Музей в Тарандинцівській середній школі
імені Василя Симоненка
8 січня 1988 року у школі було відкрито музей Василя Симоненка, який став центром збереження пам'яті і популяризації творчості письменника, де щороку відбуваються Симоненківські свята і нагородження лауреатів районної літературно - мистецької премії ім. В.Симоненка. 1995 року школі присвоєно ім'я письменника.
Відкриття другої зали його іменного музею у Тарандинцівській школі детальніше на
Хата Симоненка в селі Біївці
Що вам відомо про Біївці, окрім того, що це селище на Полтавщині. Тут колись народився й виріс “витязь молодої української поезії” Василь Симоненко?
Так-так, саме звідси він 9 кілометрів пішки ішов до школи, що в сусідньому селі. Саме тут жив із матір’ю та дідусем; саме ця природа надихала поета. Неподалік дому сховалася заросла очеретом річка Удай, завдяки якій, до речі, в далекому 1933-му люди не померли від голоду, оскільки живилися рибою.
Ззовні хатина Симоненка маленька, глиняна, покрита очеретом. Високим доведеться пригнутися – двері тут низькі. Усередині є піч, козацька скриня, жердка, на яку мати вішала одяг, стіл, за яким вчив уроки малий Василько та багато ікон. Між іншим, на столі є книга відгуків. Ось один із записів: «У цій старовинній хаті аура, яку ніколи і ніде не відчуєш, це зв’язок з минулим, це зв’язок з історією , і це пуповина, що прив’язала нас, незалежно від нашого бажання, до рідної землі, до рідного краю. Низький уклін тобі, наш великий поете…»
